+38 (066) 103 05 05
Панічна атака (ПА) вважається одним із серйозних психічних порушень та зустрічається переважно у молодих людей віком від 18 до 35 років, а також спостерігається у жінок у постменопаузальному періоді. Вона супроводжується нападами тривожності та необґрунтованих проявів страху, які можуть тривати від 5-10 хвилин до 1-1,5 години.
Зміст:
За відсутності лікування панічні розлади призводять до порушення сну, розвитку депресивних станів або фобій, виснаження нервової системи. Уникнути ускладнень допоможе своєчасне та адекватне лікування, спрямоване на усунення причин ПА.
Панічні атаки: причини
Основний етіологічний фактор панічних атак – супутні захворювання: психічні розлади, неврози, вегето-судинна дистонія. Проте спровокувати появу нападів можуть і інші фактори:
- постійні стреси;
- недовірливість;
- емоційна лабільність;
- схильність до переживання, занепокоєння;
- низька стійкість до стресів;
- синдром хронічної втоми;
- нервова перенапруга;
- депресивні розлади;
- психоемоційні потрясіння;
- хвороби нервової системи;
- фізична, інтелектуальна, емоційна перевтома;
- перенесене насильство;
- порушення роботи ендокринної системи;
- розлади сну;
- зловживання алкоголем, наркотичними речовинами, стимулюючими препаратами, антидепресантами;
- вагітність;
- генетика.
Пошук реальної причини панічної атаки – головне завдання для фахівців. Тільки після визначення етіології нападів вдасться вибрати адекватну схему лікування.
Панічна атака: симптоми
Основним симптомом ПА є раптовий початок нападу, що супроводжується невмотивованим занепокоєнням, непереборним відчуттям страху швидкої смерті, повною втратою контролю над собою. Саме ця ознака дозволяє диференціювати панічну атаку з інших видів психоемоційних розладів.
Під час нападу збільшується частота серцевих скорочень, з’являється задишка та інші симптоми, що свідчать про підвищену активність нервової системи:
- різкий стрибок артеріального тиску;
- відчуття нестачі повітря;
- хворобливі відчуття у грудях;
- тремор рук, ніг;
- втрата орієнтації у просторі, відсутність самоконтролю;
- припливи спека та холоду;
- порушення сприйняття навколишнього світу;
- відчуття оніміння, «мурашок» по тілу;
- печіння шкіри в області обличчя та шиї;
- нудота;
- блідість шкіри;
- запаморочення.
